МІЖОСОБИСТІСНА КОМУНІКАЦІЯ ТА ЕМОЦІЙНА БЛИЗЬКІСТЬ ЯК РЕСУРС ПОДОЛАННЯ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ

Анотація

У статті розглядається проблема міжособистісної комунікації та емоційної близькості як головних чинників ефективного подолання сімейних конфліктів. Сучасні соціально-економічні та культурні трансформації суспільства зумовлюють підвищення напруги у сімейних стосунках, що актуалізує необхідність пошуку нових ресурсів гармонізації взаємин. Особливу увагу приділено аналізу стилів спілкування, ролі емпатії та особливостям комунікативної взаємодії у подружніх та дитячо-батьківських відносинах.
Метою дослідження стало виявлення особливостей впливу міжособистісної комунікації та емоційної близькості на перебіг і подолання сімейних конфліктів, а також визначення ефективних психологічних ресурсів, що сприяють конструктивному вирішенню суперечностей у сімейному середовищі. У процесі роботи було здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до вивчення сімейної комунікації, розглянуто концепції емоційної близькості та емпатії як чинників стабільності сімейних стосунків. На емпіричному рівні проведено опитування та психологічне тестування подружніх пар, що перебували на різних етапах сімейного життя. Основні результати показали, що високий рівень емоційної близькості та розвинені навички емпатійного слухання сприяють зниженню частоти конфліктних ситуацій, а також більшій готовності партнерів до компромісу. Водночас домінування авторитарного стилю спілкування та недостатня здатність до емоційного співпереживання підвищують ймовірність ескалації сімейних суперечностей.
У висновках підкреслено, що міжособистісна комунікація та емоційна близькість виступають потужними психологічними механізмами профілактики та подолання сімейних конфліктів. Вони забезпечують гармонізацію стосунків, підвищують рівень сімейної згуртованості та створюють основу для формування здорового мікроклімату в родині.