Psychology Travelogs

АНАЛІЗ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВАЖКОПОРАНЕНИХ КОМБАТАНТІВ

Світлана ПЕТРЕЧЕНКО — 2024-12-26

У статті окреслено проблему надання якісної психологічної допомоги важкопораненим комбатантам. Аналіз охоплює кілька етапів адаптації, під час яких ветерани часто зустрічаються з різноманітними труднощами.

Наголошено на важливості комплексного підходу до адаптації, який включає не лише фізичну, а й емоційну підтримку. Особлива увага приділяється ролі соціальної підтримки з боку родини, друзів та громади, яка може значно полегшити інтеграцію важкопоранених учасників бойових дій у суспільство. Зазначено, що індивідуальні та соціальні фактори мають вагомий вплив на здатність ветеранів адаптуватися до нових життєвих умов. Підкреслено, що процес психоемоційної реабілітації для важкопоранених комбатантів слід реалізовувати за індивідуальною програмою. Виділено сучасні методи психологічної підтримки ветеранів у суспільство. Розглянуто форми підтримки, забезпечувані державою.

ВПЛИВ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ІНТЕРНЕТУ НА ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО «Я» ПІДЛІТКІВ

Наталія СУРГУНД — 2024-12-26

Стаття присвячена темі впливу інформаційного середовища та Інтернету на формування самооцінки та ідентичності підлітків. У ній розглядаються процеси створення так званого інтернет – образу «Я», що формується під впливом соціальних мереж, онлайн-ігор та інших інтернет-ресурсів. У статті аналізується, як характеристики реального «Я» особистості переплітаються з віртуальними образами, які підлітки створюють для себе в мережі, і як це впливає на їхню поведінку в реальному житті. За результатами проведеного дослідження проаналізовано самоописи підлітків. З’ясовано, що значна частина сучасних підлітків описує себе через персонажів комп’ютерних ігор, субкультур та інші ролі, пов’язані з віртуальними реальностями.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ КОЛЕКТИВУ ЯК ОСНОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

Олена КУЛЕШОВА — 2024-12-26

Стаття досліджує психологічні аспекти, що впливають на згуртованість колективу у сфері послуг, зосереджуючись на значущості позитивного психологічного клімату та міжособистісної взаємодії серед працівників. На основі емпіричного дослідження, проведеного у салоні «Your Space», проаналізовано ключові фактори, такі як довіра, взаємна підтримка, чіткий розподіл обов’язків та ефективна комунікація, які істотно впливають на рівень задоволеності клієнтів та ефективність роботи. Запропоновані практичні рекомендації для покращення управління колективом включають розвиток командного духу, періодичний зворотний зв’язок, регулярні тренінги з комунікації та заходи зі зниження конфліктності. Результати можуть бути використані для підвищення продуктивності та зниження плинності кадрів у сфері послуг.

КОНФЛІКТОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

Людмила МІХЄЄВА — 2024-12-26

Стаття присвячена питанням теоретичного дослідження конфліктологічної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій в процесі професійної підготовки. Охарактеризовано конфліктологічну компетентність фахівців соціономічних професій як інтегральну якість, що відображає здатність спеціаліста ефективно попереджати, діагностувати та вирішувати конфлікти в професійній діяльності. Вивчено структуру конфліктологічної компетентності. Визначено компоненти конфліктологічної компетентності майбутніх фахівців сфери «людина-людина» у процесі професійної підготовки.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ РОЗРОБКИ ПСИХОПРОСВІТНИЦЬКИХ ЛЕКЦІЙ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПРАЦЮЮЧИХ ЖІНОК

Ірина МАРЧЕНКО — 2024-12-26

Стаття присвячена проблемі підвищення психологічного благополуччя працюючих жінок молодого і середнього віку. Мета статті – визначення основних теоретичних підходів та практичних технологій, що можуть бути використані для розробки психопросвітницьких лекцій, спрямованих на підвищення психологічного благополуччя працюючих жінок молодого і середнього віку. Здійснено аналіз наукових досліджень, присвячених темі психологічного благополуччя працюючих жінок молодого та середнього віку. Зроблено висновок, що інтеграція клієнтцентрованого, когнітивно-поведінкового підходів, практик усвідомленості та технологій розвитку психічної саморегуляції може бути основою для розробки психопросвітницьких лекцій, спрямованих на підвищення психологічного благополуччя працюючих жінок молодого і середнього віку.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОЛЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ДСНС УКРАЇНИ, ОСНОВНІ ЧИННИКИ, КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТА ПОКАЗНИКИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Григорій ГОРБАЧУК — 2024-12-26

У статті розкрито психологічні особливості колективної діяльності співробітників підрозділів ДСНС України, визначено основні чинники, критерії оцінки та показники її ефективності. Зокрема, зазначається, що до таких особливостей належать: чітка регламентація діяльності вимогами чинного законодавства, відомчими керівними документами, несення служби зі спеціальними засобами, використання у професійній діяльності сучасної техніки та інженерно-технічних засобів. Істотною відмітною ознакою колективної діяльності співробітників підрозділів ДСНС України є її екстремальність і стресогенність, а відповідно, наявність суб'єктивних, об'єктивних, соціально-психологічних, організаційно-управлінських стрес-чинників.

МІЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА ОСОБИСТІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Олена ГОМОНЮК — 2024-12-26

В статті проаналізовано погляди зарубіжних і вітчизняних науковців на проблему формування міжкультурної компетентності.

Наголошено, що міжкультурна компетентність має бути властива фахівцям різних професій, але особливого значення вона набуває для представників соціономічної сфери (педагогів, психологів, соціальних працівників, лікарів) тому що вони мають вміти взаємодіяти з представниками різних культур, кожний із яких має свою мову, типи поведінки, ціннісні установки, звичаї і традиції.

За результатами наукового пошуку охарактеризовано поняття «міжкультурна компетентність майбутнього вчителя початкових класів». Визначено й обґрунтовано складові міжкультурної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Закцентовано увагу на психологічних особливостях розвитку міжкультурної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Уточнено форми, методи та прийоми, що сприяють розвитку міжкультурної компетентності майбутніх вчителів початкових класів. Розкрито фактори, що впливають на розвиток міжкультурної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Визначено навчальні дисципліни, що відіграють ключову роль у розвитку міжкультурної компетентності майбутніх вчителів початкових класів та забезпечують студентам теоретичні та практичні знання, що дозволяють їм ефективно взаємодіяти з дітьми різних культурних, етнічних та соціальних груп, а також враховувати ці аспекти у своїй педагогічній діяльності.

ПЛАНУВАННЯ ВАГІТНОСТІ ЯК ПРИЧИНА КОНФЛІКТІВ МІЖ ШЛЮБНИМИ ПАРТНЕРАМИ

Людмила КОЗЛОВСЬКА — 2024-12-26

У статті проведено теоретичне дослідження причин виникнення конфліктів між партнерами під час планування вагітності. Особливу увагу приділено важливості всебічної підготовки, яка охоплює психологічну, емоційну та фінансову готовність. Виявлено, що різні уявлення про батьківство викликають непорозуміння та конфлікти, зокрема через нерозуміння сімейних цінностей, спільних обов'язків і морально-психологічної готовності до прийняття рішень.

Досліджено вплив соціальних стереотипів, фінансових труднощів та зовнішнього тиску на прийняття рішення про народження дитини. Встановлено, що емоційна відчуженість, недостатня комунікація, недомовленість, відсутність узгодженості між подружжям, а також невідповідність моделей поведінки партнерів їхнім взаємним очікуванням, ускладнює планування вагітності та створює відчуття кризи у стосунках.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ЖІНОК ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДО МАТЕРИНСТВА, ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

Зінаїда АНТОНОВА — 2024-12-26

Стаття розглядає психологічну готовність до материнства жінок – внутрішньо переміщених осіб як комплексний феномен, що формується під впливом соціальних, економічних і психологічних факторів. Особливу увагу приділено специфіці емоційного стану та адаптації жінок, які зазнали впливу війни. Розкрито основні компоненти психологічної готовності до материнства та їх трансформацію в умовах переміщення.

РОЛЬ РОДИНИ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВАЖКОПОРАНЕНИХ КОМБАТАНТІВ

Світлана ПЕТРЕЧЕНКО — 2024-12-26

У роботі представлено результати дослідження, які підтверджують, що родина є основним фактором у соціально-психологічній адаптації важкопоранених комбатантів, забезпечуючи емоційну, практичну та соціальну підтримку, яка сприяє зниженню стресу, тривоги та депресії, але потребує додаткових знань та ресурсів для ефективного вирішення кризових ситуацій.

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗІТХАННЯ ЯК МЕТОД РЕАБІЛІТАЦІЇ: ДОКАЗОВА БАЗА ТА ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД У РОБОТІ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ

Віталій ШИМКО — 2024-12-26

У статті розглянуто фізіологічне зітхання як метод реабілітації для осіб із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), який стає особливо актуальним в умовах воєнного стану. Фізіологічне зітхання визначено як природну дихальну техніку, що сприяє активації парасимпатичної нервової системи, стабілізації емоційного стану, зменшенню тривожності та покращенню якості сну. Дослідження західних учених підтверджують його ефективність у роботі з різними категоріями постраждалих, включаючи військових, ветеранів та цивільних осіб. Простота, доступність і відсутність потреби у спеціальному обладнанні роблять цей метод універсальним для використання в індивідуальній і груповій терапії, а також у польових умовах. Результати досліджень свідчать про значний потенціал техніки для інтеграції в українську практику, що передбачає проведення локальних досліджень та адаптацію методу до соціокультурних потреб. У статті також запропоновано рекомендації для фахівців, спрямовані на впровадження фізіологічного зітхання як базового інструменту реабілітації в умовах масових психологічних викликів.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ

Олена ГОМОНЮК — 2024-12-26

В статті визначено психологічні особливості розвитку професійного самовизначення учнів старших класів, що передбачає урахування особливостей розвитку ціннісно-смислової природи індивіда, способів та інструментів взаємодії між оточуючим середовищем, особистістю та світом професій. Розкрито підходи до визначення змісту поняття «самовизначення», схарактеризовано зміст поняття «професійне самовизначення особистості» як тривалого процесу, через який особа осмислює свої професійні інтереси, здібності, цінності, а також ставить перед собою кар’єрні цілі та вибирає напрямок професійного розвитку.

Проаналізовано ключові аспекти психологічної готовності до вибору професії, такі, як: самоусвідомлення, висока самооцінка, здатність до прийняття відповідальних рішень, мотивація, критичне мислення, стресостійкість і готовність до постійного вдосконалення. Визначено фактори, що впливають на вибір майбутньої професійної діяльності індивідом.

Уточнено періоди вибору майбутньої професійної діяльності, а саме: самопізнання, визначення орієнтирів, вибір конкретної професії, адаптацію до навчання та професійного середовища, а також розвиток кар’єри. Зауважено, що кожен етап є важливим для майбутнього успіху, тому підтримка і допомога в цих періодах є важливою для забезпечення правильного і свідомого вибору професії.

Розкрито складові професійного плану як стратегічного документу, що відображає довгострокові та короткострокові цілі особистості в професійному житті, а також шляхи їх досягнення.

Закцентовано, що у формуванні інтересу до вибору професії у старшокласників важливу роль відіграють soft skills, оскільки вони сприяють не тільки професійному розвитку, а й допомагають учням усвідомити свої пріоритети, потреби та здібності, що є ключовими для свідомого вибору кар’єри.

ЧИННИКИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО РОБОТИ З НЕПОВНИМИ СІМ’ЯМИ

Євген ПОТАПЧУК — 2024-12-26

У статті здійснено теоретичний аналіз чинників, що здатні впливати на готовність майбутніх психологів до роботи з неповними сім’ями. З’ясовано, що процес формування готовності студентів-психологів до роботи з неповними сім’ями залежить від низки чинників об’єктивного та суб’єктивного характеру. Серед різних чинників особливу увагу привертають такі як: організація процесу навчально-практичної підготовки в ЗВО, підбір компонентів освітньої програми, які дозволяють забезпечити систему компетентностей, необхідних для надання психологічної допомоги неповним сім’ям, природні психотерапевничні задатки та здібності здобувача, внутрішня вмотивованість, прагнення здобувача займатися сімейним консультуванням та психотерапією.

ФРУСТРАЦІЯ ТА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ФРУСТРАЦІЙНОГО СТАНУ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Наталія СУРГУНД — 2024-12-26

У статті розглянуто феномен фрустрації та фрустраційної толерантності в контексті їх проявів у членів сімей військовослужбовців, представлено визначення цих понять. Охарактеризовано основні складові фрустрації – емоційну, фізіологічну та когнітивну. Визначено зовнішні та внутрішні чинники виникнення фрустраційних станів у членів сімей військовослужбовців. Проаналізовано роль фрустраційної толерантності як психологічного ресурсу, що забезпечує емоційну стійкість та адаптацію до стресових ситуацій. Підкреслено важливість подальшого вивчення прояву фрустраційної толерантності у членів сімей військовослужбовців.

МЕДІАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ КОНФЛІКТІВ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Наталія ДЕМЧЕНКО — 2024-12-26

Стаття присвячена дослідженню впливу медіації як засобу подолання конфліктів у студентської молоді. У праці проаналізовано особливості конфліктної взаємодії у студентському середовищі, виокремлено асертивність, як особистісну якість особистості для розвитку гарних медіаційних здібностей молоді. Описано основні види та принципи процесу медіації. Подано результати емпіричного дослідження рівня конфліктологічної компетентності та оцінки значущості характерних рис компетентного вирішення конфліктів та дослідження рівня асертивності у студентської молоді. Статистично доведено ефективність тренінгової програми з розвитку навичок медіатора та вирішення конфліктів у студентському середовищі.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ТРИВОГИ У СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Ольга ІГУМНОВА — 2024-12-26

Стаття присвячена проблемі взаємозв’язку емоційного інтелекту та тривоги у студентів-психологів та студентів-економістів. Описано результати емпіричного дослідження прояву емоційного інтелекту у студентів-психологів та студентів-економістів. Проаналізовано результати діагностики ситуативної та особистісної тривожності у студентів-психологів та студентів-економістів. Проаналізовано особливості прояву емоційного інтелекту студентів-психологів та студентів-економістів з різними рівнями прояву складових емоційного інтелекту. Проведено порівняльний аналіз рівня розвитку емоційного інтелекту та рівнів ситуативної та особистісної тривожності у студентів-психологів та студентів-економістів.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ СИНДРОМУ НЕДОЛЮБЛЕНОЇ ДИТИНИ

Олександра ДВОРЕЦЬКА — 2024-12-26

Дослідження «синдрому недолюбленої дитини» показало, що відчуття недолюбленості впливає емоційна дистанція між дитиною і батькам. З’ясовано, що це може бути наслідком таких проблем як розлучення, конфлікти між батьками, недостатня увага до дитини та нерівномірний розподіл уваги в родині між старшими і молодшими сиблінгами. Виявлено, що відсутність батьківської уваги та підтримки може спричинити тривожність, депресію, низьку самооцінку і агресію у дітей, негативно впливаючи на їхній розвиток.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА, ЯКИЙ ПРОВОДИТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІДБІР КАДРІВ

Людмила ДЖИГУН — 2024-12-26

У статті здійснено теоретичний аналіз основних вимог до особистості психолога, який проводить професійно-психологічний відбір кадрів. Уточнено зміст понять «професійний відбір», «професійно-психологічний відбір», «професійна придатність»; охарактеризовано основні умови проведення професійно-психологічного відбору кадрів; розглянуто вимоги до особистості психолога, який проводить професійно-психологічний відбір кадрів; наголошено на необхідності розвитку особистісних і професійних якостей психолога, що є основою для створення системи професійно-психологічного відбору кадрів.

ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ТА ДИНАМІКА ПРОТІКАННЯ ПОДРУЖНІХ КОНФЛІКТІВ

Олександра РЯЗАНОВА — 2024-12-26

Стаття присвячена вивченню проблеми виникнення та розвитку подружніх конфліктів, а також виявленню основних чинників, що сприяють їх появі. В умовах соціально-економічних змін, які часто супроводжуються кризовими явищами в суспільстві, проблема сімейних конфліктів набуває особливої актуальності. У статті розглянуто ключові аспекти, що визначають природу сімейних суперечок, зокрема, складність комунікацій, різниця в цінностях, переконаннях та вихованні партнерів, а також зовнішні та внутрішні стресові чинники, що можуть погіршувати взаєморозуміння між подружжям.

Автор аналізує різні теоретичні підходи до класифікації сімейних конфліктів та наводять дані досліджень психологів, таких як В. Сисенко, С. Ковальов, Н. Грішина та інших, які підкреслюють роль конфліктів як природної складової взаємодії в сім’ї. Конфлікти можуть бути як негативними, так і конструктивними, оскільки вони часто створюють можливості для розвитку і зміцнення стосунків через відкриття нових шляхів взаєморозуміння та вирішення проблем.

Систематизовано причини виникнення конфліктів, зокрема: обмеження свободи дій, непорозуміння через різні уявлення про сімейні ролі, матеріальні труднощі, сексуальна дисгармонія, зрада, відсутність поваги, ревнощі та шкідливі звички. Водночас розглядається й етапність розвитку конфлікту, від латентної фази до кульмінаційної і завершальної стадії, з акцентом на роль емоцій та психологічних факторів у цей процес.

Окрему увагу приділено впливу зовнішніх факторів, таких як економічні труднощі, соціальний статус партнерів та загальний рівень стресу, що може погіршити взаємодію у родині. У статті також згадано про класифікацію конфліктів за різними параметрами, зокрема, залежно від суб’єктів конфлікту, джерел і поведінки учасників.

Метою роботи є поглиблене вивчення причин виникнення подружніх конфліктів та виявлення ефективних шляхів їх запобігання та подолання. Автор підкреслює що для гармонійного розвитку сімейних стосунків важливими є конструктивне спілкування, взаєморозуміння та здатність до адаптації в умовах кризових ситуацій.

ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД КОНЦЕПЦІЇ СТРЕСОСТІЙКОСТІ

Марина МАСЛОВСЬКА — 2024-12-26

Стаття присвячена проблемі стресостійкості особистості. Мета статті – теоретичний огляд концепції стресостійкості, психодіагностичних методик для дослідження стресостійкості та інтегративних моделей її розвитку. Здійснено аналіз феномену стресостійкості, визначено її ключові компоненти та фактори формування. Розглянуто методики оцінки стратегій подолання стресу, а також інтегративну модель BASIC Ph, що дозволяють досліджувати механізми стресостійкості. Зроблено висновок, що стресостійкість є багатовимірним психологічним феноменом, який формується завдяки як внутрішнім, так і зовнішнім ресурсам особистості. Стресостійкість включає здатність до саморегуляції і ефективного подолання стресу за допомогою адаптивних стратегій. Підвищенню стресостійкості сприяють розвиток емоційного інтелекту, позитивної самооцінки та когнітивних стратегій адаптації.

ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ЯК ЕТАП ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Олена ПЕТЯК — 2024-12-26

У статті розглядаються ключові аспекти професійного становлення як важливого етапу особистісного зростання в умовах сучасної глобалізації та цифровізації. Зміна світових економічних і соціальних процесів під впливом глобалізаційних тенденцій та швидкий розвиток цифрових технологій суттєво трансформують ринок праці та вимоги до професійної підготовки. Професійне становлення в цих умовах стає не лише процесом набуття фахових знань і вмінь, але й безперервним процесом особистісного розвитку, що вимагає адаптації до нових викликів, здатності до саморегуляції, постійного навчання та опанування цифрових компетенцій.

Проаналізовані психологічні чинники, які сприяють та ускладнюють цей процес, наголошуючи на необхідності формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку. Зокрема, підкреслюється важливість розвитку гнучких навичок, які стають ключовими в умовах нестабільності та швидких змін. Вивчено вплив цифрового середовища на професійне становлення особистості, зокрема, зростання ролі дистанційного навчання, автоматизації робочих процесів та використання штучного інтелекту.

У статті також розглянуто питання соціальної відповідальності фахівців у цифровому середовищі та значення міжкультурної компетентності в глобалізованому світі. Зроблено висновок, що професійне становлення у сучасних умовах має комплексний характер, поєднуючи в собі не лише оволодіння професійними навичками, а й розвиток особистісних рис, необхідних для успішної кар’єри в цифрову епоху.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ДО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Алла РУДЕНОК — 2024-12-26

Стаття присвячена досить актуальній темі, на сьогоднішній день, підвищення тривожності дітей дошкільного віку. У праці висвітлений досвід дослідження проблеми деяких зарубіжних та вітчизняних науковців щодо понять «тривога», «тривожність», «дошкільний вік», «адаптація», «дезадаптація».

Описано основні види тривожності, причини її виникнення в дитячому віці та вплив на адаптацію дитини до закладу дошкільної освіти. Аргументовано, що висока тривожність негативно впливає не тільки на ступінь адаптації до нових умов, а й на формування дошкільника як особистості в суспільстві. Детально проаналізовано умови виникнення дезадаптації дошкільника, виділено основні наслідки такого процесу. Авторами запропоновано рекомендації вихователям та батькам щодо її зниження та попередження у закладі дошкільної освіти.

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ФУНКЦІЇ ДИСТАНТНИМИ СІМ’ЯМИ

Наталія ПОТАПЧУК — 2024-12-26

У статті здійснюється аналіз проблемних аспектів реалізації виховної функції дистантними сім’ями. Досліджено психологічні особливості дистантної сім’ї. З’ясовано, що найбільш гострими проблемами в процесі становлення особистості підлітка із дистантних сімей є тривала розлука з одним із батьків, дефіцит тілесно-емоційного спілкування з батьками, виникають часті конфлікти внаслідок відсутності активного спілкування, а також проблеми адаптації членів сім’ї до зустрічей та нових розлучень, труднощі в організації спілкування на відстані. Це провокує емоційне охолодження до потреби в батьківській любові та опіці, викликає почуття тривожності, дезадаптації та соціальної незахищеності.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЧИТАННЯ НА РІВЕНЬ ТРИВОГИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Мар’яна СКВОРЦОВА — 2024-12-26

У статті подано короткий огляд досліджень емоційних станів студентської молоді під час війни. Показано, що емоційні стани студентів за час повномасштабного вторгнення погіршились. Подано також аналіз наукових праць про можливості позитивного впливу читання на людську психіку. Відповідно було організовано і проведено власне емпіричне дослідження, спрямоване на дослідження впливу читання на емоційні стани студентської молоді під час війни. В узагальненому вигляді представлено результати цього емпіричного дослідження про вплив читання на емоційні стани молоді, зокрема на тривогу. Виявлено, що, за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора в адаптації Т. Немчинова читаючі студенти є менш тривожними, ніж нечитаючі. У них також кращі настрій, менші агресія, фрустрація, ригідність.

САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У СПОРТІ В УМОВАХ СУЧАСНОСТІ

Оксана ХУРТЕНКО — 2024-12-26

У статті здійснюється теоретичне вивчення процесу самореалізації у спортивній діяльності. Самореалізація є складним та різноплановим об’єктом для психологічного дослідження. У статті розглянуто і проаналізовано самореалізацію особистості у спорті – як спосіб, процес та результат досягнення спортивної майстерності, що реалізується в конкретно-історичних умовах життєдіяльності з використанням засобів підготовки, відповідних завдатків та обдарованості спортсмена. При цьому передбачається, що зміст, засоби та методи досягнення цілей свідомо обираються суб’єктом, мають для нього особистісний зміст і прийнятні для соціуму.

Розрізнення соціального значення та її особистісної значущості для людини пояснює процес формування системи цінностей особистості. Для характеристики психічних регуляторів, чинників самореалізації особистості важливим є як змістовне, смислове наповнення цінностей, і їх просторово-часові характеристики.

Необхідність дослідження проблеми самореалізації викликана відсутністю у змісті підготовки спеціаліста способів та засобів вирішення практичних завдань, орієнтованих на особистість спортсмена.

Максимально повна самореалізація у спорті, вбудовування загальнолюдських гуманістичних ідеалів та цінностей у спортивну діяльність запобігає можливості його використання в антигуманних цілях. Значимість цієї проблематики у сфері спортивної діяльності визначається необхідністю вдосконалення змісту та форм психологічної підготовки спортсменів.

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ ВПО З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ТА СОЦІАЛЬНИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ НОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Алла ШЕРЕМЕТ — 2024-12-26

Стаття присвячена актуальній проблемі адаптації дітей внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з особливими освітніми та соціальними потребами в умовах нового освітнього середовища. На основі аналізу нормативно-правових документів України, зокрема наказу МОН України № 1182, та сучасних наукових досліджень, описано ключові виклики, з якими стикаються діти ВПО, і запропоновано практичні підходи до їх вирішення. У статті розкрито значення спеціальних класів, індивідуального підходу до навчання, психолого-педагогічного супроводу та інтеграції в соціокультурне середовище. Обґрунтовано роль педагогів, батьків та інклюзивно-ресурсних центрів у забезпеченні ефективної адаптації дітей до нових умов.

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПІДЛІТКІВ

Вʼячеслав ГАВРИЛЬКЕВИЧ — 2024-12-26

Стаття присвячена проблемі міжособистісних відносин підлітків. Мета статті – представлення результатів емпіричного дослідження взаємозв’язку міжособистісних відносин та емоційного інтелекту підлітків. Встановлено, що міжособистісні відносини підлітків тісно пов’язані з їхнім емоційним інтелектом. Чим вищий рівень емоційного інтелекту, тим легше та ефективніше підлітки вибудовують товариські й дружелюбні стосунки з іншими. Однак, дуже високий рівень емпатії корелює не лише з дружелюбністю, але й з такими типами міжособистісних стосунків, як: альтруїстичний, покірний та залежний, – які не завжди сприяють особистісному розвитку. Тому важливо розвивати такі моделі взаємодії, які допоможуть створювати збалансовані стосунки, що враховують потреби як самої особистості, так і її соціального оточення.

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Анастасія ФЕДОСЮК — 2024-12-26

У статті представлено результати емпіричного дослідження рівнів тривожності підлітків під час війни за допомогою методик: тест «Шкала реактивної (ситуативної) і особистісної тривожності» Спілбергера - Ханіна (ШРОТ); Опитувальник «Шкала тривожності» Ж. Тейлора, адаптація М. М.Пейсахова); «Шкала соціально-ситуаційної тривожності» О. Кондаша; Шкала тривожності Бека; авторська анкета для виявлення тривожності підлітків під час війни (А. Федосюк). Виявлено рівень ситуативної, особистісної, шкільної, міжособистісної і самооцінної тривожності. З’ясовано, які саме чинники найбільше впливають на рівень тривожності підлітків. Проаналізовано загальний вплив війни на фізичне і психічне самопочуття підлітків, їхні взаємини із близькими людьми. Показано, що війна негативно впливає на підлітків.

ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ФАХІВЦЯ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА-ЛЮДИНА»

Таїсія КОМАР — 2024-12-26

У статті розглянуто проблему психологічної стійкості як ключового чинника професійного становлення фахівців системи «людина-людина». Проаналізовано сучасні виклики, з якими стикаються представники соціономічних професій, такі як нестабільність, високий темп змін, емоційне перевантаження та ризик професійного вигорання. Висвітлено роль психологічної стійкості у забезпеченні адаптації до стресових ситуацій, підтриманні емоційної рівноваги та професійної ефективності.

Особливу увагу приділено аналізу складових психологічної стійкості, серед яких когнітивний, емоційно-афективний та поведінковий компоненти. Наголошується на важливості розвитку вмінь саморегуляції, управління стресом і здатності до гнучкого мислення. Описано зв’язок між психологічною стійкістю та здатністю фахівців зберігати продуктивність у складних умовах.

На основі аналізу наукових джерел запропоновано інтегративний підхід до формування психологічної стійкості майбутніх фахівців. Визначено перспективи розробки й впровадження освітніх програм, спрямованих на підвищення стресостійкості, розвиток адаптаційних ресурсів і формування професійної самосвідомості. Психологічна стійкість представлена як базова якість, що дозволяє майбутнім фахівцям соціономічного профілю ефективно адаптуватися до професійного середовища та реалізувати свій потенціал.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ – ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ

Тетяна ГУСЄВА — 2024-12-26

Стаття присвячена теоретичному аналізу психологічних особливостей формування комунікативної компетентності у студентів - фізичних терапевтів. У роботі розглядаються сучасні підходи до визначення комунікативної компетентності, її структурні компоненти: когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий. Проаналізовано специфіку професійного спілкування фізичних терапевтів, яка включає вербальні та невербальні аспекти взаємодії, емпатію, здатність долати бар’єри комунікації. Описано ефективні методи формування комунікативної компетентності у студентів, зокрема рольові ігри, симуляційні технології, методика зворотного зв’язку. Наголошено на важливості створення мотиваційного середовища та умов для рефлексії у процесі підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та реабілітації.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР ОСОБИСТІСНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ

Таїсія КОМАР — 2024-12-26

Сучасні зміни в суспільстві вимагають від особистості високого рівня психологічної зрілості для успішної адаптації до подружнього життя. Емоційний інтелект (ЕІ) виступає важливою ментальною здібністю для того готовності до шлюбу особистістю, оскільки дозволяє регулювати власні емоції та емоції партнерів, що сприяє гармонійним стосункам. Стаття досліджує роль ЕІ у формуванні готовності до подружнього життя, зокрема його вплив на міжособистісні взаємодії, адаптацію, конфліктні ситуації та емоційну підтримку в шлюбі. На основі аналізу наукових публікацій, розкривається структура та основні компоненти емоційного інтелекту, а також його значення в розвитку здорових і стабільних подружніх відносин. Визначено, що розвиток емоційної компетентності є необхідним для підтримки гармонії в сім'ї та запобігання конфліктам.

САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ УКРАЇНОК У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ПІД ЧАС ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ: ДОСВІД ВІЙНИ

Катерина СПРАВЦЕВА — 2024-12-26

У статті досліджуються особливості цифрової самопрезентації українських жінок у соціальних мережах в умовах вимушеної міграції внаслідок російської агресії. На основі змішаної методології, що включала аналіз 200 профілів у соціальних мережах та 30 глибинних інтерв’ю, виявлено чотири домінантні стратегії самопрезентації: патріотичну (34,2%), адаптивну (23,7%), громадську (22,1%) та професійну (20%). Встановлено значну трансформацію цифрової ідентичності, що проявляється через підсилення національних маркерів та використання двомовного контенту у 78% профілів. Виявлено високий рівень емоційної солідарності в онлайн-спільнотах (82% дописів містять елементи взаємопідтримки) та збереження міцного емоційного зв’язку з Україною (91% респонденток регулярно висловлюють переживання щодо подій на батьківщині). Результати дослідження мають практичне значення для розробки програм підтримки українських мігрантів та формування політик соціальної інтеграції.

СВІТОГЛЯДНО-ФОРМУЮЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Галина БЕРЕГОВА — 2024-12-26

У роботі розглянута роль філософських знань у формуванні особистості здобувача вищої освіти – майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи, професійна діяльність якого в перспективі пов’язана з нагальними проблемами суспільства, соціальною безпекою груп населення та конкретних осіб, які потребують допомоги.
Відзначено, що важливим чинником розвитку вищої освіти в Україні є вдосконалення методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін, зокрема філософії. Філософське знання у системі професійної підготовки фахівців визначено як не тільки сума знань із гуманітарних наук, а й особливий стан розуму та інтелекту, що визначає прагнення до вільної критичної думки. Акцентовано увагу на ому, що саме філософія забезпечує реалістичне сприйняття суспільного життя в його індивідуальних виявах і формує науковий світогляд, ціннісні орієнтації та життєві позиції здобувача вищої освіти – майбутнього професіонала.
Визначено основні аспекти проблеми формування світогляду майбутніх фахівців засобами філософії: (1) змістовне наповнення навчального матеріалу з філософії має узгоджуватися зі спеціалізацією студентів; (2) здобувачі вищої освіти мають бути підготовлені до сприйняття проблемного поля філософії; (3) вкладання філософії має набувати інноваційного інтерактивного характеру; (4) освітня складова курсів спеціальності «Соціальна робота» має вміщувати соціальну філософію та суміжні курси з розвитку аналітичних здібностей студентів; (5) заклади вищої освіти повинні готувати не тільки освічених, а духовних, високо моральних особистостей – моральну еліту держави.
У роботі зроблено висновок про те, що для формування особистості майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи, майбутня професійна діяльність якого буде пов'язана з нагальними проблемами суспільства, особливого значення набуває світоглядно-формуючий потенціал філософських знань, філософія формує науковий світогляд, ціннісні орієнтації та життєві позиції майбутнього професіонала, а отже, є основою гуманізації всієї системи сучасної вищої освіти.