Psychology Travelogs

ТЕХНІКИ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ТЕРАПІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Ольга ІГУМНОВА, Людмила ДЖИГУН, Юлія ГРІБОВА — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі психологічної стійкості майбутніх психологів та пошуку ефективних інструментів її підтримки та розвитку. Описано результати емпіричного дослідження прояву психологічної стійкості майбутніх психологів. Проаналізовано результати діагностики психологічної стійкості та її складових у майбутніх психологів на різних курсах навчання. Проведено порівняльний аналіз особливостей прояву когнітивної складової майбутніх психологів з різними рівнями психологічної стійкості. Описано програму тренінгу та техніки когнітивно-поведінкової терапії для підтримки та розвитку психологічної стійкості майбутніх психологів.

РОЗУМІННЯ ВЛАСНОЇ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СУЧАСНИМИ ПІДЛІТКАМИ

Людмила МАТОХНЮК, Вероніка ШВЕЦЬ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття досліджує гендерну ідентичність підлітків, зокрема її невизначеність та конфліктність, що можуть спричиняти психологічний дискомфорт. Гендерна ідентичність розглядається як динамічний процес усвідомлення себе через соціальні ролі та поведінку. У статті обґрунтовано вибірку, враховуючи репрезентативність навчального середовища, вікову специфіку та статевий розподіл респондентів. Для збору даних було використано проективний метод незакінчених речень «Я – чоловік / жінка», який охоплює три компоненти гендерної ідентичності: змістовно-когнітивний, мотиваційно-діяльнісний та емоційно-оцінний. Підлітки переважно визначають себе через біологічну стать, поєднуючи традиційні гендерні уявлення з прагненням до рівності та самовираження. Хлопці орієнтовані на успіх і лідерство, дівчата – на безпеку та рівні права. Відзначено поступову трансформацію гендерних моделей і необхідність подальших досліджень.

ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМА-ІНФОРМОВАНОЇ СУПЕРВІЗІЇ В ХОДІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВПО, ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ КЕЙС-АНАЛІЗУ

Ольга ЛАЗАРЕНКО — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається травма-інформована супервізія як важлива частина професійної підтримки психологів, які працюють із ВПО, постраждалими від війни. Здійснено теоретичний аналіз попередніх досліджень, виокремлено особливості такої супервізії. Підкреслено важливість застосування травма-іформованого підходу у супервізії, а також обізнаність з теми психологічних наслідків травматичного досвіду при роботі з постраждалими від війни. Проаналізовано можливості зменшення ризику втоми від співчуття та вторинного травматичного стресу за допомогою травма-інформованої супервізії. Метод кейс-аналізу дозволив деталізувати функціонування супервізії, зокрема роботу з емоційними викликами спеціаліста при роботі з групою волонтерів-ВПО. Наголошено на важливості валідації почуттів, психоедукації та створенні безпечного простору для супервізії. Узагальнено практичні рекомендації для супервізорів щодо проведення травма-інформованої супервізії.

ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ ЯК МЕТОД РОЗВИТКУ АНАЛІТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ

Галина БЕРЕГОВА — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У роботі розглянуто філософсько-психологічний аналіз кінострічок як інтерактивний метод інноваційного підходу до викладання дисциплін соціально-гуманітарного спрямування (психологія, філософія, соціологія) на основі психологічного конструктивізму.

Філософсько-психологічний аналіз фільмів подано як складну аналітичну операцію, що передбачає членування на складники змісту і форми, виділення певних моментів, дослідження особливостей, визначення місця й функціональної ролі в загальній системі твору, встановлення характеру взаємодії з іншими його частинами.

Акцентовано увагу на позитивних сторонах використання філософсько-психологічного аналізу кінострічок: розвиток розумових здібностей і розширення кругозору особистості, заохочення до самопізнання розвиток критичного мислення та аналітичних навичок, емоційне збагачення особистості.

Виділено ключові аспекти філософсько-психологічного аналізу кінострічок студентами під час навчання: філософське бачення основних ідей і концепцій, психологічний підхід до поведінки персонажів, сприйняття візуальних і вербальних засобів передачі глибоких психологічних значень, контекстуальний підтекст впливу на зміст та форму фільму.

У висновках зазначено, що використання філософсько-психологічного аналізу фільмів дозволяє викладачеві спонукати студентів до глибокого аналітичного мислення та розвитку емоційного інтелекту.

ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Людмила МІХЄЄВА, Наталія ДІДИК, Алла РУДЕНОК — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено дослідження соціально-психологічних особливостей агресивних проявів підлітків під час війни, де увага акцентується на психоемоційних і поведінкових змінах у критичних умовах. Агресивність підлітків зумовлена стресом, емоційною нестабільністю, травматичними подіями та соціальними змінами. Авторами представлено результати діагностики агресії, яка виявила високі рівні фізичної, вербальної, непрямої агресії, роздратування та підозрілості серед респондентів. Розробка ефективних програм підтримки сприятиме зниженню агресії та стабілізації емоційного стану підлітків.

ПОВЕДІНКОВІ СТРАТЕГІЇ КРИВДНИКІВ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ШЛЯХОМ ПСИХОЛОГІЧНИХ ІНТЕРВЕНЦІЙ

Олена ПЕТЯК, Олександра КОЦЮК — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У сучасному світі важливість психічного здоров’я та емоційної стабільності особистості набуває особливого значення, особливо в умовах соціальних змін та криз. Дослідження в цій галузі показують, що поведінкові стратегії, які використовують особи, схильні до агресії, можуть суттєво впливати на їхнє життя та життя оточуючих. Важливою метою даної статті є аналіз поведінкових стратегій кривдників та їх корекція за допомогою психологічних інтервенцій. Також у статті представлені сучасні дослідження українських науковців щодо питання поведінкових особливостей кривдників та способи корекції дисфункціональних патернів. Результати свідчать, що корекція поведінкових стратегій може здійснюватися через цілеспрямовані втручання, спрямовані на розвиток емоційної свідомості, покращення комунікативних навичок та формування конструктивних моделей поведінки.

Однією з ключових рекомендацій є впровадження програм тренінгів, які б надавали кривдникам можливість усвідомити причини своїх агресивних дій, а також навчитися альтернативним способам реагування на конфліктні ситуації. Крім того, акцентується увага на важливості сімейної терапії та соціальної підтримки у процесі зміни поведінки агресорів.

Дослідження демонструє, що позитивні зміни можливі за умови комплексного підходу до корекції агресивної поведінки, який враховує індивідуальні особливості особи та її соціальне середовище. Визначені в рамках роботи результати можуть бути використані фахівцями для розробки ефективних програм психотерапії та соціальної корекції, реабілітації. Таким чином, результати дослідження мають практичне значення для психологів, соціальних працівників та педагогів, що працюють з особами, схильними до агресії.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЧУЙНОСТІ У ПІДЛІТКІВ

Юлія БІЛОЦЕРКІВСЬКА, Ольга БЛАГА, Діана ДРОЗДОВА, Сабіна РАДЖАБОВА — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається проблема розвитку чуйності як складної морально-психологічної якості у підлітків. Представлено теоретичні основи емпатії та чуйності, проаналізовано їх відмінності, зокрема чуйність визначається як категорія, що реалізується через комунікацію та безпосередньо проявляється у взаємодії з іншими людьми. У дослідженні наголошено на вікових психологічних особливостях формування чуйності у підлітків.

Емпіричне дослідження показало, що рівень чуйності серед підлітків варіюється від високого до низького. Виявлено ключові компоненти чуйності (когнітивний, емоційний, поведінковий), а також визначено рівні розвитку цієї якості. Результати дослідження підкреслюють важливість впровадження соціально-психологічних тренінгів та навчальних програм для розвитку чуйності у школярів, а також необхідність подальших досліджень, спрямованих на вивчення чинників, що впливають на розвиток чуйності в підлітковому віці.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА МЕДИЧНОЇ УСТАНОВИ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

Василь ЛЕФТЕРОВ, Світлана ЄРМАКОВА, Корнелія КОСЕНКО, Віталій КОЛЬЦОВ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена розгляду теоретичних та практичних аспектів, пов’язаних з діяльністю керівника медичного закладу, соціально-психологічним кліматом в колективі та міжособистісними відносинами в ньому. На основі емпіричного дослідження встановлено взаємозв'язок стилів міжособистісної взаємодії членів колективу та керівників, внутрішньогрупових відносин і особливостей психоемоційної сфери керівників з ефективністю їх діяльності в умовах пандемії COVІD-19. Виявлено психологічні особливості керівництва медичною установою в умовах пандемії, серед яких надмірне емоційне напруження та стрес, високий рівень професійної та морально-етичної відповідальності, недостатність управлінського досвіду та/або компетенції для роботи в кризових умовах, психофізичні перевантаження, відсутність повноцінного відпочинку, робота в екстремальному режимі тощо. Визначені психологічні чинники і закономірності ефективності діяльності керівника медичної установи в кризових умовах. Розроблено міні-профіль особистості ефективного керівника медичної установи, який функціонує в кризових умовах.

ЕФЕКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Інокентій КОРНІЄНКО, Беата БАРЧІ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті подано комплексне дослідження ефективності соціально-психологічних тренінгів у формуванні професійних орієнтацій серед студентської молоді. Основний акцент дослідження зроблено на тому, як такі тренінги сприяють покращення розуміння студентами власних інтересів, здібностей, цінностей та професійних перспектив. У дослідженні пропонуються різноманітні методи, включаючи самопізнання, розвиток м’яких навичок, рольові ігри, моделювання кар’єрних ситуацій.

Запропоновано конкретний приклад тренінгу «Професійний Компас», який був проведений протягом трьох днів і включав етапи самопізнання, оцінки здібностей та стратегічного планування кар’єри. Ключові напрямки дослідження включають те, що соціально-психологічні тренінги допомагають студентам не тільки визначитися з вибором професії, але й розвинути важливі для кар’єри навички, такі як комунікація, робота в команді, саморегуляція та критичне мислення. Вони також сприяють підвищенню самоусвідомлення, розумінню ринку праці та зміцненню мережі професійних контактів.

Охарактеризовано стратегічний метод SWOT, що дозволяє студентам поглянути на свій кар’єрний вибір з урахуванням зовнішніх факторів, які впливають на ринок праці. Це допомагає молоді бути більш гнучкими та адаптивними до змін. Окреслено необхідності професійного ведення, адаптації до індивідуальних потреб учасників та пост-тренінгової підтримки для забезпечення довгострокового ефекту.

Обґрунтовано, що соціально-психологічні тренінги мають значний потенціал для покращення професійної орієнтації, що підтверджується як теоретичними розробками, так і практичними результатами, які свідчать про позитивні зміни у професійній самоідентифікації студентів. Це робить їх важливим інструментом у системі вищої освіти для підготовки молоді до успішної кар’єри.

ЕМОЦІЙНЕ ЛІДЕРСТВО КЕРІВНИКА ЯК ЧИННИК УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОСОБИСТІСНИМИ РЕСУРСАМИ ПІДЛЕГЛИХ

Лариса ДАНИЛЕВИЧ, Юлія ТЕПТЮК — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті акцентовано увагу на взаємозв’язку вдосконалення системи управління особистісними ресурсами та ефективності професійної діяльності керівника. Обґрунтовується роль емоційного лідерства керівника в процесі вдосконалення управління особистісними ресурсами підлеглих. Узагальнено сутність і зміст теорій емоційного інтелекту, що є основою емоційного лідерства керівника. Порівняльний аналіз міжособистісного і внутрішньоособистісного видів емоційного інтелекту у групах керівників, що різняться ефективністю міжособистісної і ділової взаємодії за оцінками персоналу, виявив наявність статистично значущих достовірних відмінностей. Більш диференційована оцінка емоційного лідерського потенціалу можлива під час дослідження міжособистісного і внутрішньоособистісного видів емоційного інтелекту.

ЕМОЦІЙНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК УМОВА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Олена КУЛЕШОВА, Ірина ЗАХАРЧЕНКО — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто емоційну саморегуляцію як ключову умову підтримання психічного здоров’я майбутніх психологів. Висвітлено актуальність проблеми в умовах сучасних соціально-психологічних викликів, зокрема впливу емоційного виснаження, стресу та підвищених психічних навантажень. Проаналізовано психологічні, соціальні та фізіологічні аспекти студентського віку, які впливають на розвиток саморегуляції. Описано роль емоційної саморегуляції у формуванні стійкості до стресу, емоційного інтелекту, а також адаптації до професійної діяльності. На основі проведеного дослідження представлено авторську програму розвитку емоційної саморегуляції, що включає практичні техніки для вдосконалення контролю над емоціями. Визначено перспективи інтеграції отриманих результатів у процес професійної підготовки психологів з метою забезпечення їх психічного благополуччя та ефективності.

ПРОБЛЕМИ РИНКУ ПРАЦІ ТА МОЖЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВАЖКОПОРАНЕНИХ КОМБАТАНТІВ

Світлана ПЕТРЕЧЕНКО — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто сучасні проблеми ринку праці, з якими стикаються важкопоранені комбатанти, а також можливості їхнього працевлаштування в умовах сучасної України. Основна увага приділяється питанням реінтеграції ветеранів до суспільного життя та ринку праці, а також важливості міжсекторальної співпраці для забезпечення ефективної підтримки цієї соціальної групи.

У роботі визначено виклики, з якими стикаються ветерани, окреслюючи фізичні, психологічні та соціальні бар’єри, які ускладнюють їхню адаптацію. Результати дослідження підкреслюють необхідність розробки ефективних механізмів адаптації, перекваліфікації та соціальної підтримки, спрямованих на реінтеграцію важкопоранених комбатантів до ринку праці.

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА У ПІДЛІТКІВ: ПРИЧИНИ, ПРОЯВИ, ШЛЯХИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ

Наталія БЕРЕГОВА, Алла ШЕРЕМЕТ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо проблеми прояву девіантної поведінки у підлітків. Девіантна поведінка підлітків є однією з актуальних проблем сучасної психології, що викликає занепокоєння суспільства. Висвітлено зміст понять: девіація – як негативні форми відхилень, девіантність особистості – як сукупність засвоєних особистістю асоціальних, аморальних поглядів на життя, які не відповідають соціальним очікуванням та за певний час стають її соціальною позицією, що перешкоджає самоактуалізації особистості, її особистісному зростанню, спричиняє девіантний спосіб життя. Розглянуто основні причини девіантної поведінки, серед яких сімейні, соціальні та особистісні фактори. Досліджено, що на сьогоднішній день найпоширенішими видами девіантної поведінки серед підлітків є: злочинність, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, суїцид. Аналізуються типові прояви девіантної поведінки: агресія, протиправні дії, вживання психоактивних речовин. Окрема увага приділена методам профілактики та корекції, спрямованим на зниження ризику девіацій у підлітковому віці.

ОСОБЛИВОСТІ РІЗНИХ ТЕХНІК СТВОРЕННЯ МАНДАЛ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ДИСТРЕСУ ПІДЛІТКІВ

Ірина ІЛЬЄВА, В’ячеслав ГАВРИЛЬКЕВИЧ, Лариса ПОДКОРИТОВА — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню впливу створення мандал для психологічної корекції (зменшення) рівня дистресу підлітків. Проаналізовано символічний зміст мандали та її вплив на психіку людини. Показано, як створення мандал допомагає підліткам виражати свої емоції і покращувати загальний психічний стан. Співставлено дві техніки створення мандал: малювання на папері та плетіння з ниток. Порівняння результатів емпіричного дослідження до і після створення мандал виявило, що і малювання, і плетіння мандал знижують дистрес підлітків, при цьому ефект від плетення мандал є більш виразним і стійким. Представлено порівняльну характеристику технік малювання мандал і їх плетіння з ниток. Запропоновано низку рекомендацій щодо подальшого впровадження технік зі створення мандал у психологічну практику.

РОЛЬ САМООЦІНКИ У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Олена СОКОТЬ, В’ячеслав ГАВРИЛЬКЕВИЧ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі розвитку особистості та професійного самовизначення старшокласників. Мета статті – дослідження ролі самооцінки у розвитку особистості та професійному самовизначенні старшокласників. Зроблено огляд, аналіз і узагальнення даних, представлених у сучасних наукових публікаціях. З’ясовано, що самооцінка відіграє важливу роль у розвитку особистості та професійному самовизначенні старшокласників: вона визначає не лише сприйняття і прийняття людиною самої себе, але й має значущість у структурі гідності особистості, впливає на мотиваційну сферу особистості, на розвиток соціального інтелекту, на соціальну адаптацію і соціальну поведінку особистості, на життєдіяльність і якість життя особистості; із рівнем самооцінки пов’язаний сам процес професійного самовизначення особистості, її професійна спрямованість і тип професії, з яким людина себе співвідносить.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ТА КОНСТРУКТИВНИХ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ У ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Наталя ФАЛЬКО, Ганна ВАРІНА, Світлана ГОРОБЕЦЬ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

В статті представлено результати дослідження, яке було проведене на базі Лабораторії психології здоров’я Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького і мало на меті вивчення життєстійкості та копінг-стратегії поведінки вимушено переміщених осіб в умовах військової агресії. На констатувальному етапі обстежено 40 студентів. Результати обробки фактичних даних опитаних показали низький рівень життєстійкості (72,5%) та високий рівень стресу (57,5%). Формувальний етап передбачав розробку програми для розвитку конструктивних копінг-стратегій, що інтегрує елементи доповненої реальності. Апробація авторської програми показала позитивні результати: підвищення життєстійкості, зниження рівня стресу, розвиток навичок саморегуляції та конструктивних копінг-стратегій.

РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО КОУЧИНГУ У ЗАПОБІГАННІ БУЛІНГУ СЕРЕД УЧНІВ

Наталя ХАНЕЦЬКА, Алла ШЕРЕМЕТ, Надія БОНДАР — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається роль педагогічного коучингу у формуванні безпечного освітнього середовища та запобіганні булінгу серед учнів. Метою дослідження є аналіз впливу педагогічного коучингу на розвиток емоційної компетентності, зниження конфліктності та створення позитивної взаємодії в учнівських колективах. Визначено, що педагогічний коучинг є ефективним інструментом підтримки учнів у процесі розвитку навичок саморегуляції, емпатії та комунікації, які є надзвичайно важливими у профілактиці булінгу.

Практична частина дослідження проводилася серед 60 учнів Ліцею №2 Хмельницької міської ради середнього шкільного віку. 30 респондентів експериментальної групи брали участь у коучинговій програмі, спрямованій на підвищення емоційної компетентності. Програма включала серію тренінгових занять, індивідуальних консультацій та групових коучингових сесій. Основна увага приділялася розвитку навичок ідентифікації та управління власними емоціями, покращенню здатності учнів до конструктивного розв’язання конфліктів і створенню атмосфери взаємоповаги в колективах. Також проводилися практичні вправи, спрямовані на зменшення проявів агресивної поведінки, розвиток толерантності та соціальної згуртованості.

Результати дослідження показали позитивні зміни серед учасників програми: значно знизився рівень агресивності, збільшилася кількість ситуацій конструктивного вирішення конфліктів, учні демонстрували вищий рівень емпатії та готовності до взаємодії, також відзначали зменшення проявів булінгу, підвищення взаємодовіри та покращення емоційного клімату в класах. Водночас, зміни, які зафіксовані у контрольній групі, не є статистично значущими та не демонструють суттєвого покращення показників емоційної компетентності чи зниження рівня конфліктності.

На основі отриманих результатів зроблено висновок про високу ефективність педагогічного коучингу як інструменту профілактики булінгу серед учнів. Використання коучингового підходу сприяє не лише підвищенню емоційної компетентності, але й створенню умов для формування безпечного освітнього середовища, що є важливим аспектом сучасної педагогічної практики. Отримані результати можуть бути використані для розробки програм профілактики булінгу в закладах освіти.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ У СТУДЕНТІВ

Оксана ХУРТЕНКО — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснюється теоретичне вивчення факторів, що впливають на розвиток мотивації до навчальної діяльності та стресостійкості у студентів. Виявлено певні особливості спрямованості особистості, умови виховання, що істотно впливають на формування позитивного ставлення студентів до навчальної діяльності. Проаналізовано систему чинників, які впливають на ставлення студентів до навчання. Зазначено, що важливий фактор, який впливає на ставлення до навчальної діяльності – це така властивість особистості як стресостійкість. Проаналізовано фактори, що провокують розвиток стресу у навчальній діяльності. Доведено, що стресостійкість студентів у навчальній діяльності є комплексною властивістю особистості, що характеризується необхідною адаптацією студента до впливу зовнішніх та внутрішніх факторів у процесі навчальної діяльності.

СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ ІЗ АЛЕКСИТИМІЄЮ ТА ДЕПРЕСІЄЮ

Олександр ЛІСОВСЬКИЙ, В’ячеслав ГАВРИЛЬКЕВИЧ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі подолання алекситимії і депресії у студентів. Метою статті є огляд можливих шляхів психологічної підтримки студентів із алекситимією і депресією. З’ясовано, що для вчасного виявлення алекситимії та депресивних проявів у студентів необхідно проводити профілактичні огляди, щоб надалі організовувати в закладах освіти відповідні психологічні просвітницькі та розвивальні заходи. Психологічна підтримка студентів із алекситимією і депресією може бути здійснена з використанням комплексного підходу, який включає психологічне консультування, арттерапію, навчання методам саморегуляції та подолання стресу, освітні заходи, спрямовані на розвиток емоційного інтелекту і навичок конструктивної соціальної взаємодії, та створення підтримуючого соціального середовища.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ТЕРАПІЇ

Людмила МІХЄЄВА, Яніна ІВКО — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена результатам теоретичного та емпіричного дослідження особливостей розвитку національної самосвідомості студентської молоді засобами когнітивно-повідінкової терапії. Охарактеризовано структурні компоненти національної самосвідомості студенської молоді. Визначено особливості розвитку національної самосвідомості студентської молоді засобами когнітивно-поведінкової терапії. Визначено ключові компоненти національної самосвідомості студентської молоді та їхню динаміку у процесі психолого-педагогічного впливу.

КОПІНГ-ПОВЕДІНКА У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Роман ПОПЕЛЮШКО, Оксана ЛОГВІНА, Алла РУДЕНОК — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто копінг-поведінку як ключовий елемент забезпечення психологічної безпеки особистості військовослужбовців у процесі проходження військової служби. Визначено, що військова служба є однією з найбільш стресогенних професійних сфер, яка вимагає високого рівня стресостійкості, адаптивності та здатності до ефективного управління стресовими ситуаціями. Основну увагу зосереджено на ролі копінг-стратегій у підтримці психоемоційної стійкості та профілактиці негативних наслідків стресу, таких як професійне вигорання та посттравматичний стресовий розлад.

Розглянуто основні підходи до аналізу копінг-поведінки у контексті військової психології, які включають когнітивно-біхевіоральний, соціально-когнітивний та інтерактивний підходи.

Значна увага приділена опису функцій копінг-стратегій, зокрема їх ролі у зниженні рівня тривожності, підвищенні здатності до ефективної комунікації та адаптації до екстремальних умов служби. У статті також обґрунтовано значення розробки програм психологічної підготовки, спрямованих на формування та розвиток адаптивних копінг-стратегій, що сприяють збереженню психологічного здоров’я військовослужбовців.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ГЛИНОЮ

Наталія РОМАНЮК, Лариса ПОДКОРИТОВА, В’ячеслав ГАВРИЛЬКЕВИЧ — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті теоретично обґрунтовано роль образотворчої роботи з глиною у вдосконаленні комунікативних навичок дітей старшого дошкільного віку.

Розглянуто поняття «навички», «комунікація» та представлено розуміння поняття «комунікативні навички». Описано особливості становлення комунікативних навичок у дітей старшого дошкільного віку. Розглянуто поняття «ліплення», «образотворча діяльність», а також особливості глини як матеріалу для творчості. Показано, що глина – універсальний матеріал, який є ефективним для творчої роботи з дітьми старшого дошкільного віку. Робота з глиною знімає психічну напругу, яка часто заважає спілкуванню, зокрема при налагодженні міжособистісного контакту; сприяє саморозкриттю дитини, пізнанню дитиною себе й однолітків; дає привід для спілкування; допомагає отримати визнання від дорослих, що додає впевненості і бажання до подальшої комунікації з іншими.

ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІДБІР ФАХІВЦІВ ЯК ПІДҐРУНТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ

Владислав ПЕТРЕНКО, Микола КОРОЛЬЧУК — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті теоретично доведено, що завдяки професійно-психологічному відбору формується адекватна професійна придатність особистості, що зумовлює задоволення діяльністю і професійне благополуччя фахівця. Встановлено, що професійне благополуччя досягається в результаті найбільш повної реалізації людини в конкретній професійній діяльності, втілення життєвих і професійних цілей. Визначено, що професійна придатність людини, формуючись в реальній навчальній і професійній діяльності, зумовлює розвиток здібностей, особистісних характеристик, професійно важливих якостей та спонукає до освоєння нових видів діяльності, творчої активності під час виконання професійних завдань.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ

Ірина ОСТОПОЛЕЦЬ, Анастасія СОЛОМАХА, Наталія КУЧЕРЕНКО, Сергій КУЧЕРЕНКО — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження впливу дистанційного навчання на розвиток професійного вигорання викладачів закладів вищої освіти. Доведено, що дистанційна форма навчання є суттєвим чинником, який сприяє зростанню рівня професійного вигорання викладачів вищої школи. Зокрема, викладачі, які працюють у дистанційному форматі, демонструють вищі показники емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження професійних досягнень порівняно з колегами, які працюють в очному та змішаному форматі. Виявлено, що основними причинами такого явища є ізоляція, технічні труднощі, розмиття меж між роботою і приватним життям, а також недостатність соціальної підтримки.

ТЕХНІКИ МАЙНДФУЛНЕС У ПОДОЛАННІ СТРЕСУ МАЙБУТНІХ УПРАВЛІНЦІВ

Ольга ІГУМНОВА, В’ячеслав ГАВРИЛЬКЕВИЧ, Ніна СУДАЧЕНКО — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі психологічної підтримки під час стресу майбутніх управлінців та пошуку ефективних інструментів подолання стресу. Описано результати емпіричного дослідження психологічних особливостей майбутніх управлінців під час стресу. Проаналізовано результати діагностики розподілу рівнів психологічного стресу серед майбутніх управлінців. Наведено результати дослідження розподілу індексу посттравматичного зростання майбутніх управлінців з низьким та високим рівнем стресу. Проаналізовано результати діагностики особливостей посттравматичного зростання майбутніх управлінців з низьким та високим рівнем стресу. Описано програму психологічної підтримки майбутніх управлінців під час стресу за допомогою технік майндфулнес.

ЦІННІСНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЧИННИК ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Наталя УНГУРЯН — Thu, 27 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено теоретичний аналіз впливу когнітивного дисонансу на фахову діяльність медичних працівників. Використовуючи емпіричні дані, було окреслено шляхи нейтралізації та запобігання негативному впливу когнітивного дисонансу у професійному контексті. Ключовими умовами для формування конфліктологічної компетентності медика є адаптивні стратегії подолання стресу, а також ціннісні орієнтири, що визначають ставлення до життя, роботи та міжособистісних стосунків.
Визначено, що обрані стратегії боротьби зі складнощами впливають на формування «успішних» та «неуспішних» зразків поведінки спеціалістів. Ці зразки виявляються у позитивному подоланні стану когнітивного дисонансу. Такий процес позитивно впливає на структуру, динаміку та результативність особистісних процесів, стаючи рушієм самовдосконалення та розкриття потенціалу. На противагу, негативний наслідок подолання когнітивного дисонансу спричиняє розбіжність між баченням «Я-мов-професіонал» та ідеальним уявленням «Я-професіонал». Це, в свою чергу, призводить до відчуття незадоволення власною професією, процесом професійної діяльності, і, як результат, до професійної дезадаптації.
Дослідження виявили, що стратегії подолання стресу суттєво впливають на те, як медичні працівники сприймають стан когнітивного дисонансу. Зокрема, неефективні підходи до подолання стресу можуть бути проявом когнітивного дисонансу, в той час як адаптивні стратегії сприяють зростанню стійкості до стресу серед медичного персоналу.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ В ГРОМАДІ

Оксана ЖУК, Катерина ШКАРЛАТЮК — Mon, 31 Mar 2025 00:00:00 +0300

У статті представлено особливості формування життєстійкості особистості у сучасному українському суспільстві. Подано детальний аналіз феноменів, складових та чинників формування стресостійкості, та життєстійкості. Розглянуто теоретичні підходи формування життєстійкості особистості. У фокусі уваги - дослідження інноваційних підходів щодо надання соціальної послуги з формування життєстійкості шляхом створення та функціонування Центрів життєстійкості у громаді.

ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ МОЛОДІ ПРО МАЙБУТНЄ У ВОЄННИЙ ЧАС

Сергій ОМЕЛЯНЮК, Дмитро ВЕЛЬСЬКИЙ, Андрій Гузаїров — Mon, 31 Mar 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто, як молоді люди уявляють своє майбутнє в умовах війни, та як це впливає на їхню здатність пристосовуватися до нових обставин. Досліджено різні наукові погляди на те, як людина сприймає майбутнє, зокрема, роботи відомих психологів. Також використано наукові підходи, які вивчають активність людини та її здатність діяти.

Проаналізовано концептуальні підходи до проблеми образу майбутнього в роботах Титаренко, Злобіна, Лєпіхова, в контексті теорії часової перспективи Зімбардо, у дослідженнях Цуканова, в контексті теорії особистісних конструктів Келлі та феномену темпоральності Черкун. Основою дослідження є загальнометодологічний підхід до проблеми активності суб’єкта, реалізований у суб’єктно-вчинковій парадигмі розвитку особистості Татенка.

За результатами теоретичного аналізу розроблено структурну модель уявлень про майбутнє юнацької молоді, яка відображає їхній взаємозв’язок із часовою та життєвою перспективами.

В ході дослідження виявлено, що молодь має складне та різноманітне ставлення до майбутнього, яке формується під впливом війни та змін у суспільстві. Виявлено, що негативні емоції впливають на песимістичне сприйняття майбутнього, а здатність долати труднощі, навпаки, сприяє оптимізму. Наголошено на важливості розвитку позитивного бачення майбутнього. Підкреслено роль основного ресурсу розвитку впевненості у собі, позитивного ставлення до майбутнього, здатності до самоаналізу та довіри до власного досвіду.

НЕРВОВО-ПСИХІЧНЕ НАПРУЖЕННЯ ЯК ЧИННИК ПЕРЕЖИВАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ МОЛОДІ

Катерина ШКАРЛАТЮК, Віктор КОШИРЕЦЬ — Mon, 31 Mar 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено теоретичному обгрунтуванню та емпіричному дослідженню депресивних станів молоді та нервово-психічного напруження як одного із головних чинників їх переживання. На підставі здійсненого аналізу емпіричних показників представлено інтегральні результати дослідження феномену нервово-психічної напруги у людей молодого віку із врахуванням симптоматики депресивного стану:

Було підтверджено позитивний кореляційний зв’язок між показниками нервово-психічного напруження, загального рівня стресу та показниками депресії, визначено середній ефект між рівнем нервово-психічної напруги та рівнем депресії, а між іншими показниками – високий. Зростання рівня нейротизму впливає на потенційний розвиток депресивної симптоматики, в свою чергу передбачаючи зростання стресового стану в молоді. Важливим є комплексний підхід у роботі із клієнтами, які мають високі показники нервового напруження та депресії.

САМОТНІСТЬ ТА САМООБМАН ОСОБИСТОСТІ, ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ ПЕРЕЖИВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КРИЗИ

Олена КОСЬЯНОВА, Тетяна ЛАЗОРЕНКО — Mon, 31 Mar 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню самотності та самообману особистості, як детермінантів переживання життєвої кризи. У статті розглядаються різні профілі переживання кризи серед респондентів, їх психологічні характеристики та взаємозв’язки між емоційним дисбалансом, песимізмом, негативними емоціями, демобілізацією, опозиційними реакціями, негативним образом себе та самообманом. Основні результати дослідження показують, що респонденти з високим рівнем самотності, емоційного дисбалансу, песимізму, негативного оцінювання подій, демобілізації, опозиційних реакцій та дезорганізації частіше вдаються до самообману. Самообман допомагає зменшити стрес, уникнути болісних істин і підтримувати ілюзію контролю. Однак, у довгостроковій перспективі самообман може призводити до погіршення психічного здоров’я та ускладнення процесу подолання життєвих криз. Отримані дані підкреслюють важливість розробки програм підтримки для покращення психологічного благополуччя та соціальної інтеграції. Це може бути корисним для подальшого планування та впровадження психокорекційних програм, спрямованих на підтримку досліджуваних у подоланні кризових ситуацій.