ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА ЯК ПРОЯВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ СІМЕЙНИХ СИСТЕМ

Анотація

У статті здійснено теоретико-психологічний аналіз здоров’язбережувальної поведінки як прояву психологічної резильєнтності сімейної системи в умовах життєвих криз. Обґрунтовано її системний характер, що формується через міжособистісну взаємодію в родині. Резильєнтність розглядається як внутрішній ресурс адаптації, який підтримує цілісність сім’ї та психосоматичне благополуччя її членів. Визначено структурні компоненти резильєнтності (когнітивний, емоційний, поведінковий, комунікативний) як умови для розвитку мотивацій, підтримки та спільних рішень щодо збереження здоров’я. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язку між психологічною резильєнтністю сім’ї та здоров’язбережувальною поведінкою, яка пояснює механізми їх взаємної детермінації.