САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У СПОРТІ В УМОВАХ СУЧАСНОСТІ

Анотація

У статті здійснюється теоретичне вивчення процесу самореалізації у спортивній діяльності. Самореалізація є складним та різноплановим об’єктом для психологічного дослідження. У статті розглянуто і проаналізовано самореалізацію особистості у спорті – як спосіб, процес та результат досягнення спортивної майстерності, що реалізується в конкретно-історичних умовах життєдіяльності з використанням засобів підготовки, відповідних завдатків та обдарованості спортсмена. При цьому передбачається, що зміст, засоби та методи досягнення цілей свідомо обираються суб’єктом, мають для нього особистісний зміст і прийнятні для соціуму.

Розрізнення соціального значення та її особистісної значущості для людини пояснює процес формування системи цінностей особистості. Для характеристики психічних регуляторів, чинників самореалізації особистості важливим є як змістовне, смислове наповнення цінностей, і їх просторово-часові характеристики.

Необхідність дослідження проблеми самореалізації викликана відсутністю у змісті підготовки спеціаліста способів та засобів вирішення практичних завдань, орієнтованих на особистість спортсмена.

Максимально повна самореалізація у спорті, вбудовування загальнолюдських гуманістичних ідеалів та цінностей у спортивну діяльність запобігає можливості його використання в антигуманних цілях. Значимість цієї проблематики у сфері спортивної діяльності визначається необхідністю вдосконалення змісту та форм психологічної підготовки спортсменів.