ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД КОНЦЕПЦІЇ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2024-4-20Ключові слова:
стресостійкість, копінгові стратегії, адаптація, ресурси особистості, психодіагностичні методики, модель BASIC PhАнотація
Стаття присвячена проблемі стресостійкості особистості. Мета статті – теоретичний огляд концепції стресостійкості, психодіагностичних методик для дослідження стресостійкості та інтегративних моделей її розвитку. Здійснено аналіз феномену стресостійкості, визначено її ключові компоненти та фактори формування. Розглянуто методики оцінки стратегій подолання стресу, а також інтегративну модель BASIC Ph, що дозволяють досліджувати механізми стресостійкості. Зроблено висновок, що стресостійкість є багатовимірним психологічним феноменом, який формується завдяки як внутрішнім, так і зовнішнім ресурсам особистості. Стресостійкість включає здатність до саморегуляції і ефективного подолання стресу за допомогою адаптивних стратегій. Підвищенню стресостійкості сприяють розвиток емоційного інтелекту, позитивної самооцінки та когнітивних стратегій адаптації.
