ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2024-2-3Ключові слова:
комунікація, педагогічна комунікація, комунікативна культура, комунікативна взаємодія, комунікативні навички, чинники комунікативної культури педагогів, комунікативно-педагогічна діяльністьАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей комунікативної культури педагогів закладів освіти у науковій літературі. За результатами дослідження розкрито сутність понять: комунікація, педагогічна комунікація, комунікативна культура, комунікативна взаємодія, комунікативні навички, психологічні чинники комунікативної культури педагогів, комунікативно-педагогічна діяльність. Визначено, що комунікативна культура є складним, цілісним і динамічним явищем та виникає на основі накопичених знань, навичок; проявляється у здатності ефективно спілкуватися та успішно взаємодіяти. Виокреслено важливість психологічних чинників комунікації у всіх аспектах освітнього процесу, зокрема, у соціалізуючо-виховній сфері. Розглянуто роль комунікації у професійній діяльності та комунікативно-професійному самовдосконаленні педагогів закладів освіти. Зосереджена увага на мотиваційно-ціннісному аспекті педагогічної комунікації, що сприяє формуванню загально-соціального духовно-ціннісного простору освітніх суб’єктів. Зроблено висновки щодо цілеспрямованої психологічної підготовки вчителів до педагогічної комунікації, співробітництва та ефективного діалогу з метою формування соціально-комунікативної компетентності, зосередженої на гуманістичних принципах; розвиток психологічних особливостей комунікативної культури педагогів є ключовим елементом підвищення якості освіти.