МІЖОСОБИСТІСНА ІНТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО СОЦІАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРЯННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31891/PT-2023-3-5

Ключові слова:

міжособистісна інтолерантність, соціальна невизначеність, емоційне виснаження, деперсоналізація, педагогічні працівники

Анотація

З`ясовано, що чим вищим є рівень міжособистісної інтолерантності до соціальної невизначеності у педагогічних працівників, тим вищими є рівні їхнього емоційного виснаження та деперсоналізації через те, що комунікативна закритість і відчуженість, притаманна проявам міжособистісної інтолерантності до соціальної невизначеності, призводить до виснаження їхньої нервової системи та скорочення кількості партнерів зі спілкування у професійному середовищі, що перешкоджає професійному зростанню та отриманню задоволення при виконанні професійних функцій. Неприйняття ними змін сприяє виробленню обмеження діапазону та інтенсивності включення емоцій у професійне спілкування, знецінення власних професійних досягнень.

##submission.downloads##

Опубліковано

29.09.2023

Як цитувати

САФІН, О. (2023). МІЖОСОБИСТІСНА ІНТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО СОЦІАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРЯННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ. Psychology Travelogs, (3), 50–61. https://doi.org/10.31891/PT-2023-3-5

Номер

Розділ

Статті