ДУХОВНИЙ І СМИСЛОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ПРАКТИК У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз духовно-ціннісного та смислотворчого потенціалу арттерапії в контексті особистісного розвитку, подолання екзистенційних криз і віднайдення життєвих смислів. Показано еволюцію наукових підходів до розуміння арттерапії – від психокорекційної технології до цілісної гуманістично орієнтованої практики, спрямованої на актуалізацію внутрішніх ресурсів, формування ціннісно-смислової сфери, розвиток рефлексії, самосвідомості та духовної зрілості особистості.

Проаналізовано теоретичні засади духовно орієнтованої арттерапії, які ґрунтуються на положеннях гуманістичної психології, екзистенційного аналізу, логотерапії, позитивної психотерапії та сучасних концепціях смислотворення. Окреслено можливості використання інтуїтивного живопису як засобу розвитку саморефлексії, смислотворення, психологічної стійкості та творчої самореалізації особистості.

Розкрито психологічні механізми впливу арттерапевтичних практик на емоційну, когнітивну, духовну та екзистенційну сфери особистості. Доведено, що духовний вимір арттерапії створює умови для формування моральної автономії, розвитку здатності до самотрансценденції, усвідомлення власної унікальності та відповідальності за життєвий вибір. Арттерапія розглядається як важливий ресурс особистісної трансформації, який сприяє переходу від переживання екзистенційної тривоги до віднайдення життєвих смислів, внутрішньої гармонії та духовної зрілості.