ПСИХОЛОГІЧНА ДИНАМІКА НЕВИЗНАЧЕНОЇ ВТРАТИ: МОДЕЛЬ «СЕРЦЕ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2026-1-39Ключові слова:
невизначена втрата, невизначеність, психологічна адаптація, психологічні реакції, особистісне зростання, психологічний зв’язок, депресивні стани, уникненняАнотація
Стаття присвячена теоретичному аналізу психологічного феномену невизначеної втрати та особливостей психологічної адаптації людини в умовах тривалої невизначеності. У роботі розглядаються сучасні наукові підходи до дослідження втрати, тривоги та невизначеності, а також пропонується нова концептуальна модель – «Серце невизначеності».
У статті аналізується взаємозв'язок психологічних реакцій людини з процесом адаптації до невизначеної втрати. На основі аналізу праць представників психології втрати, екзистенціальної філософії та сучасних досліджень невизначеності показано, що переживання невизначеності має складну динамічну структуру, тобто, невизначена втрата є складним психологічним феноменом, який порушує процес завершення переживання втрати та ускладнює адаптацію людини.
Запропонована модель «Серце невизначеності» дозволяє розглядати переживання невизначеності як динамічний процес психологічної регуляції, у межах якого можливі різні напрями адаптації.
Основна ідея статті полягає у розгляді переживання невизначеної втрати як динамічного психологічного процесу, у межах якого психіка людини може спрямовуватися у різні напрями адаптації. Запропонована модель описує чотири основні психологічні вектори реагування: особистісне зростання, збереження психологічного зв’язку з об’єктом невизначеності, депресивне занурення та уникнення переживання.
