ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МАРКЕРИ РАННІХ ПРОЯВІВ ПСИХІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2026-1-17Ключові слова:
військовослужбовці, психічні порушення, професійний стрес, бойовий стрес, психодіагностика, раннє виявлення, психодіагностичні маркери, емоційне виснаження, тривожність, резильєнтність, психологічне забезпеченняАнотація
У статті розглянуто проблему раннього виявлення психічних порушень у військовослужбовців в умовах підвищеного професійного та бойового стресу, що є важливим напрямом досліджень у сфері військової психології. Обґрунтовано актуальність теми з огляду на інтенсивність службово-бойової діяльності, тривале перебування військовослужбовців у небезпечному середовищі та необхідність постійної мобілізації їх психофізіологічних ресурсів. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння впливу тривалого стресового навантаження на психічний стан особистості та визначено чинники, що сприяють формуванню психічної дезадаптації у військовому середовищі.
Визначено основні ранні прояви психічних порушень, що можуть виникати внаслідок тривалого впливу стресогенних факторів військової діяльності. До таких проявів віднесено: підвищену тривожність, емоційну нестійкість, емоційне виснаження, порушення сну, зниження концентрації уваги, негативні автоматичні думки та румінації, а також зниження рівня резильєнтності. Зазначені прояви розглядаються як індикатори початкових змін у когнітивній, емоційній і поведінковій сферах, що відображають порушення адаптаційних механізмів особистості.
Окрему увагу приділено використанню сучасного психодіагностичного інструментарію для своєчасного виявлення ознак психічної дезадаптації у військовослужбовців. Підкреслено значення стандартизованих психологічних методик, опитувальників і психометричних тестів, що дають змогу здійснювати оцінку психоемоційного стану особового складу, проводити моніторинг його динаміки та визначати групи підвищеного ризику. Наголошено на доцільності комплексного підходу до психодіагностики з урахуванням специфіки військової діяльності.
Результати дослідження можуть бути використані під час організації психологічного супроводу військовослужбовців.

