ПСИХОДІАГНОСТИКА РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ: ІНТЕГРАЦІЯ ЗАРУБІЖНИХ І НАЦІОНАЛЬНИХ КОНЦЕПЦІЙ

Анотація

У статті розглянуто багатовимірну природу резильєнтності як динамічного процесу адаптації, відновлення та розвитку на індивідуальному, сімейному, організаційному й суспільному рівнях. Проаналізовано провідні зарубіжні концепції (Е. Мастен, М. Раттер, Ф. Вальш та ін.), що описують універсальні механізми стійкості, та українські підходи (О. Мерзлякова, Л. Музичко, О. Креденцер, Є. Потапчук, О. Поліщук), які адаптують ці моделі до соціокультурних і воєнних реалій. Показано відмінності у фокусі: зарубіжні дослідження орієнтовані на універсальні біопсихосоціальні моделі, українські – на практичні стратегії розвитку стійкості у війні. Запропоновано інтегровану модель і окреслено перспективи її психодіагностики в різних цільових групах.