ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЛЮБОВІ: ЯК НЕЙРОБІОЛОГІЯ ВПЛИВАЄ НА ЕМОЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ У СІМ’Ї

Анотація

Стаття присвячена міждисциплінарному аналізу любові як складного психофізіологічного феномену, що лежить в основі емоційних зв’язків у сімейних відносинах. У нашій праці, ми розглядаємо любов не лише як культурний чи психологічний конструкт, а як біологічно зумовлений процес, що має чіткі нейрофізіологічні кореляти.

У роботі проаналізовано вплив нейробіологічних процесів на динаміку сімейних відносин, зокрема в умовах стресу, конфліктів або втрати емоційного контакту. Описано, як гормональні зміни та активація певних зон мозку можуть впливати на здатність до емпатії, турботи та підтримки у партнерських і батьківсько-дитячих стосунках. Також розглянуто психофізіологічні механізми, що сприяють збереженню емоційної близькості протягом тривалого часу.

Обґрунтовано важливість інтеграції даних нейронауки у практику психологічного консультування та психотерапії сімей. Вказано на перспективність подальших досліджень, спрямованих на глибше розуміння біологічних основ любові як ресурсу психологічного благополуччя.