ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОСТІ ПРИНЦИПУ ЦІЛІСНОСТІ У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2023-4-26Ключові слова:
освіта, особистість, самореалізація, цілісність, динамічна цілісність, розвиток, трансформація, фахівець, фахове становлення, соціономічний профіль, саморозвитокАнотація
У статті висвітлені міркування щодо визначальності орієнтації сучасної системи фахової підготовки фахівців соціономічного профілю на розвиток особистості як цілісної духовно-моральної сутності, зважаючи на значущість, вагомість і складність вирішення професійних завдань, пов’язаних із міжособистісною взаємодією, психологічною практикою, реабілітаційним супроводом.
Висвітлений аналіз досвіду різних систем пізнання, зокрема, філософської антропології щодо проблеми культурно-історичного шляху розвитку уявлень про цілісну природу людини. Відзначено, що з точки зору холізму сукупність предметів, що утворюють цілісність, виявляє нову якість, яка відсутня у складових, які її утворюють. Зв'язки між елементами такої сукупності мають законоподібний характер і визначають місце в ній кожної частини. Ціле надає своїм частинам нових властивостей. Зазначено, що у наш час холізм отримав нову, більш глибоку розробку в загальній теорії систем.
