ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ЯК ВІДПОВІДЬ НА БАГАТОВИМІРНИЙ ДОСВІД ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ВОЄННИЙ ЧАС. ПРАКТИКИ ХНТУ

Анотація

У статті розглядаються психологічні особливості процесу викладання у воєнний час як відповідь на багатовимірний досвід здобувачів освіти. Автори аналізують вплив кризових обставин, зокрема стресових факторів, травматичного досвіду отриманого через війну, окупацію, міграцію тощо на психоемоційний стан учасників освітнього процесу, а також зміни у соціальній структурі студентської аудиторії, зокрема здобувачів ХНТУ. Визначено основні виклики та потреби здобувачів із різним ступенем травматизації; наведено та систематизовано ефективні психолого-педагогічні практики, які сприяють підтримці освітнього процесу в умовах кризи. Розкрито трансформацію ролі викладача від транслятора знань до фасилітатора, який інтегрує психологічну підтримку в освітній процес на засадах травмочутливого підходу.  Запропоновано системну модель адаптації освітнього середовища до багатовимірного досвіду здобувачів, що класифікує виклики за категоріями та ранжує їх за критичністю впливу на психоемоційний стан учасників освітнього процесу, а також включає практичні рекомендації щодо створення психологічно безпечного освітнього середовища через інтеграцію психологічної підтримки у викладацьку практику. У висновках підкреслено необхідність цілеспрямованої психолого-педагогічної підготовки викладачів до роботи в умовах кризових ситуацій, розвитку їхніх навичок саморегуляції та використання ресурсних технологій.