УСВІДОМЛЕНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ І ШКІЛЬНА ЗАЛУЧЕНІСТЬ ЯК РЕСУРСИ СУБ`ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2026-3-1Ключові слова:
усвідомлена саморегуляція, шкільна залученість, суб’єктивне благополуччя, ресурси, регуляторні компетенції, освітнє середовищеАнотація
У статті презентується характер взаємозв’язку усвідомленої саморегуляції та шкільної залученості та специфіки їхнього вкладу і суб'єктивне благополуччя учнівської молоді. Усвідомлена саморегуляція і шкільна залучення є значущими ресурсами суб’єктивного благополуччя у підлітковому віці під час навчання у середніх і старших класах загальноосвітньої школи. Загальний рівень розвитку усвідомленої саморегуляції опосередковує вплив залучення на суб’єктивне благополуччя школярів. Цей результат робить значний внесок у розуміння того, що регуляторні компетенції не лише забезпечують успішність навчання, а й є дієвими ресурсами добробуту підлітків. У практичному аспекті це обґрунтовує продуктивність психолого-педагогічних інтервенцій, спрямованих на розвиток усвідомленої саморегуляції учнів та підтримку їхньої шкільної залученості як значущих механізмів задоволеності освітнім середовищем.





