ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ІНВАЛІДИЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ»

Анотація

У статті вперше здійснюється комплексне теоретичне обґрунтування поняття «соціально-психологічна інвалідизація особистості» як нового наукового конструкта, спрямованого на пояснення специфічного феномену обмеження особистісного функціонування в умовах взаємодії індивідуальних та соціальних чинників. Зокрема, проаналізовано обмеження існуючих наукових підходів (теорій стигматизації, соціального маркування, набутої безпорадності, концепції вторинної вигоди) у поясненні процесів фіксації деструктивних поведінкових моделей. Визначено місце запропонованого поняття у системі соціально-психологічних категорій як інтегративного утворення, що поєднує зовнішні впливи соціального середовища та внутрішні психологічні механізми особистості. Сформульовано авторське визначення соціально-психологічної інвалідизації, розкрито її структурні компоненти (зовнішній, внутрішній та мотиваційний), а також описано ключові механізми формування, зокрема інтеріоризацію соціальних ролей, закріплення обмежувальних переконань та формування вторинної вигоди. Окрему увагу приділено виокремленню основних когнітивних, емоційних і поведінкових ознак даного феномену, що дозволяє розглядати його як самостійний об’єкт психологічного аналізу. Обґрунтовано практичне значення запропонованого поняття для психологічного консультування, зокрема у роботі з особами, схильними до деструктивної або агресивної поведінки, а також у контексті їх ресоціалізації.