ВІДНОВЛЕННЯ ПИСЬМОВОГО МОВЛЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ З АФАЗІЯМИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АРТИКУЛЯЦІЙНО-КІНЕТИЧНОГО ТРЕНАЖЕРА В РАМКАХ ЗВУКО-АСОЦІАТИВНОЇ МЕТОДИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2026-2-44Ключові слова:
афазія, відновлення мовлення, зв'язок фонема-графема, артикуляційний праксис, артикуляційно-кінетичний тренажер, звуко-асоціативна методика, фонематичне сприймання, моторні порушення мовлення, дислексія, дисграфія, логопедіяАнотація
Ця стаття розглядає актуальну проблему відновлення мовлення та мови у пацієнтів з афазією, спричиненою інсультом, черепно-мозковою травмою та іншими факторами. Дослідження зосереджене на порушенні фонематично-графемного зв`язку, що лежить в основі порушень читання та письма, зокрема при сенсорній та аферентній моторній афазії. На основі нейропсихологічної класифікації О.Р.Лурії аналізуються специфічні характеристики різних типів афазій з акцентом на артикуляційний праксис, фонематичне сприйняття та послідовну моторну організацію.
Пропонується оригінальний реабілітаційний підхід, що поєднує звуко-асоціативний метод з використанням артикуляційно-кінетичного тренажера. Цей підхід спрямований на відновлення функціонального зв`язку «фонема – артикулема – графема» шляхом мультимодальної стимуляції, що включає слухові, зорові та моторні аналізатори. Протокол навчання включає структуровані вправи для ізольованого звукопродукування, переключення з однієї фонеми на іншу, формування складів та повторення слів, що підкріплюються синхронізованими моторними діями. Крім того, немовленнєві слухові подразники (музичні, природні та механічні звуки ) систематично пов'язуються з фонемами для покращення фонематичного сприймання та компенсації дефіциту розуміння мовлення. Це особливо актуально у випадках пошкодження скроневої частки лівої півкулі мозку, де невербальна слухова обробка залишається відносно збереженою.
Запропонований метод сприяє подоланню артикуляційної апраксії, персеверацій та порушень антиципуючого планування мовлення. Він також підтримує розвиток рухової пам'яті та формування нових нейронних зв'язків за допомогою мультимодального тренування. Результати показують, що інтеграція артикуляційно-кінетичних та асоціативних методів значно покращує результати відновлення мовлення та може бути ефективно застосована логопедами, фахівцями з реабілітації та доглядальниками.





