ПРО ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ВІДЧУТТЯ ДОВІРИ ДО ЛІКАРІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ СОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ

Анотація

Стаття присвячена вивченню відчуття довіри, що виступає важливим психологічним компонентом ефективного лікувального процесу, особливо для осіб із хронічними соматичними розладами, які потребують тривалої, систематичної та комплексної медичної допомоги. У таких пацієнтів медична взаємодія набуває особливого змісту, оскільки включає не тільки виконання рекомендацій, а й постійний емоційний контакт, відчуття безпеки та впевненості у компетентності спеціаліста. Це обумовлює необхідність розуміння індивідуально-психологічних чинників цього процессу, що сприятиме розробці ефективних моделей психологічного супроводу пацієнтів.

Мета дослідження полягає у теоретичнму обгрунтуванні індивідуально-психологічних чинників формування відчуття довіри до лікарів та експериментальному  дослідженню їхнього впливу на рівень довіри у пацієнтів із хронічними соматичними розладами. Для проведення дослідження було застосовано такі методики: Шкала самооцінки М. Розенберга; Тест-опитувальник локусу контролю Дж. Роттера; Опитувальник міжособистісної довіри Д. Ремпела та Дж. Холмса; Методика оцінки надійності та компетентності лікаря (Р. Маєра та К. Девіса); TIPI - Big Five у скороченій версії С. Гослінга).

За результатами дослідження припущення про те, що розвиток довіри в системі «лікар-пацієнт» зумовлюється комплексом психологічних умов (довіра до себе, готовність до ризику, ефективність стратегії самопрезентації в спілкуванні) було підтверджено.

Встановлено, що довіра до лікаря не є випадковим або епізодичним явищем, а формується під впливом комплексу емоційних, когнітивних і особистісних характеристик пацієнта. Отримані результати узгоджуються із сучасними уявленнями про значення психологічних чинників у системі «лікар-пацієнт» і створюють підґрунтя для розробки цілеспрямованих інтервенцій, спрямованих на підвищення ефективності терапевтичної взаємодії.