СЕНСОЖИТТЄВІ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК ПРЕДИКТОРИ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті висвітлено результати емпіричного дослідження сенсожиттєвих орієнтацій старшокласників як особистісних предикторів їх професійного самовизначення в умовах воєнного стану в Україні. Теоретичний аналіз проблеми спирається на сучасні підходи до розуміння професійного самовизначення як складного, динамічного процесу, що передбачає інтеграцію ціннісно-смислової сфери особистості, сформованість рефлексивної свідомості та активну суб’єктну позицію у виборі професії. Обґрунтовано значення осмисленості життя як складової особистісного потенціалу, що забезпечує внутрішню цілісність професійних намірів та їх стійкість в умовах соціальної невизначеності.

Емпіричне дослідження проведено серед 73 учнів 9-11-х класів із використанням тесту «Сенсожиттєві орієнтації» Д. Леонтьєва, опитувальника «Професійні наміри» та авторської анкети. За результатами кластерного аналізу виокремлено три групи респондентів із низьким, середнім та високим рівнями осмисленості життя. Встановлено статистично значущі зв’язки між загальним індексом осмисленості життя та показниками сформованості й зрілості професійного самовизначення, визначеністю життєвих і навчально-професійних планів, упевненістю, автономністю та емоційним прийняттям майбутньої професії. Виявлено позитивні кореляції між осмисленістю життя та активним ставленням до професійного вибору й негативні – з пасивністю та емоційною невизначеністю. Доведено, що наявність життєвих цілей, усвідомлених прагнень і сформованого локусу контролю виступають значущими психологічними предикторами професійного самовизначення. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення програм профорієнтаційної роботи та психолого-педагогічного супроводу старшокласників у закладах загальної середньої освіти.