САМОТНІСТЬ ТА САМООБМАН ОСОБИСТОСТІ, ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ ПЕРЕЖИВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КРИЗИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню самотності та самообману особистості, як детермінантів переживання життєвої кризи. У статті розглядаються різні профілі переживання кризи серед респондентів, їх психологічні характеристики та взаємозв’язки між емоційним дисбалансом, песимізмом, негативними емоціями, демобілізацією, опозиційними реакціями, негативним образом себе та самообманом. Основні результати дослідження показують, що респонденти з високим рівнем самотності, емоційного дисбалансу, песимізму, негативного оцінювання подій, демобілізації, опозиційних реакцій та дезорганізації частіше вдаються до самообману. Самообман допомагає зменшити стрес, уникнути болісних істин і підтримувати ілюзію контролю. Однак, у довгостроковій перспективі самообман може призводити до погіршення психічного здоров’я та ускладнення процесу подолання життєвих криз. Отримані дані підкреслюють важливість розробки програм підтримки для покращення психологічного благополуччя та соціальної інтеграції. Це може бути корисним для подальшого планування та впровадження психокорекційних програм, спрямованих на підтримку досліджуваних у подоланні кризових ситуацій.