ПОСТКОВІДНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПЕДАГОГА МЕРЕЖІ ВІДКРИТОЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2024-2-1Ключові слова:
педагог, дистанційна освіта, COVID-19, постковідний синдром, постковідна реабілітація, резилієнтність, психологічна адаптація, копінгАнотація
Стаття присвячена пошуку шляхів постковідної реабілітації педагога мережі відкритої дистанційної освіти. Дослідження здійснено за грантової підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Постковідна соціально-психологічна реабілітація учасників освітнього процесу в діяльності працівників психологічної служби» (реєстраційний номер 2021.01/0198).
У статті з’ясовано, що чинниками успішної психологічної адаптації можна вважати внутрішні і зовнішні ресурси, особливо ресурси стресостійкості, життєстійкість, адаптивні копінг-стратегії, резилієнтність, посттравматичне зростання. Доведено, що головні етапи постковідної реабілітації в роботі з педагогами – це розлад, стійкість та зростання. Стаття стане в нагоді практичним психологам і педагогам дистанційної освіти.
