ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ЯК ЧИННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Оксана ХУРТЕНКО Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0002-2498-1515
  • Світлана ДМИТРЕНКО Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0001-5934-4893

DOI:

https://doi.org/10.31891/PT-2024-1-4

Ключові слова:

педагог, емоційна стійкість, психічний стан, емоції, саморегуляція

Анотація

У статті здійснено теоретичне вивчення й обґрунтування емоційної стійкості педагогів, проведено її науковий аналіз, узагальнено та систематизовано інформацію з означеної проблеми, отриману з наукових джерел. Емоційна стійкість є інтегративною якістю особистості, що має професійну значущість для роботи педагога у своїй галузі педагогічної діяльності. Підвищені вимоги до особистості педагога суспільством пред’являються, оскільки якість особистості педагога впливає на формування особистості учня. Виховання здорової особистості учнів сприймається як головний принцип освіти. Емоційна стійкість – це основна особиста компетенція педагога, без якого неможлива ефективна реалізація його трудових функцій.

##submission.downloads##

Опубліковано

28.03.2024

Як цитувати

ХУРТЕНКО, О., & ДМИТРЕНКО, С. (2024). ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ЯК ЧИННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Psychology Travelogs, (1), 41–49. https://doi.org/10.31891/PT-2024-1-4

Номер

Розділ

Статті