ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СТРУКТУРІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/PT-2023-3-14Ключові слова:
емоційний інтелект, особистість, саморегуляція, емоційний коефіцієнт, емоційна компетентністьАнотація
Емоційний інтелект як здатність розвивати потенціал, співпереживати, співпрацювати, мотивувати та розвивати інших не можна відокремити від системи ефективної діяльності та управління людськими ресурсами. У статті піднято питання зростання прийнятності емоційного інтелекту як основного фактору у структурі саморегуляції особистості. Акцентовано, що у міжособистісних стосунках необхідне взаємне розуміння емоцій інших, того, що вони відчувають або думають, що їх мотивує, як вони реагують, їхніх поглядів на різні теми, сильних чи слабких сторін, підходів до роботи тощо. Обґрунтовано розуміння істинного емоційного інтелекту. Охарактеризовано дослідження в області розвитку емоційної сфери саморегуляції особистості. Здійснено теоретичний дискурс провідних моделей емоційного інтелекту Бар-Она, Майера- Саловея- Карузо та Гоулмана. Надано теоретичний аналіз чотирьом сферам емоційного інтелекту, а саме виявлення емоцій; використання емоцій; розуміння емоцій; управління емоціями. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у емпіричному дослідженні емоційного інтелекту особистості та його ролі як фактору саморегуляції особистості.