САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК КЛЮЧОВА ПСИХОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Анотація

У статті розкрито значення саморегуляції як ключової психологічної компетентності майбутнього соціального працівника. Обґрунтовано важливість емоційної, поведінкової та когнітивної складових саморегуляції для ефективної діяльності в складних соціальних умовах. Охарактеризовано основні механізми її розвитку: саморефлексію, самомотивацію та контроль стресу. Виокремлено роль практичного навчання як середовища закріплення навичок саморегуляції. Описано психолого-педагогічні умови її формування. Встановлено зв’язок між рівнем саморегуляції та професійною стійкістю, а також окреслено напрями подальших досліджень, які вбачаються у вдосконаленні методичних засобів оцінювання саморегуляції, розробленні спеціальних освітніх програм, спрямованих на її розвиток, а також у міждисциплінарному аналізі феномену саморегуляції в контексті професійної підготовки фахівців соціальної сфери.